Фотографії тут.

З чим я вас усіх і вітаю.

Незнакомка

Мне тебя ни забыть, ни запомнить;
отойдешь, как десятки других,
в тишину обжитых своих комнат,
в колдовство сновидений моих.

От моей белокрылой печали,
вдоль пустынного пляжа скользя,
силуэты задумчивых чаек
унесут и оплачут тебя.

И опять, задыхаясь от боли,
буду я вспоминать по ночам
волны - локоны, слезы - прибои,
губ закат и молчанья печаль.

Глотов Сергей Александрович, 1968, Алма-Ата

Дивно, хоч як би я песимістично до того не ставився, але наша кімната таки зайняла друге місце на конкурсі кращих кімнат гуртожитку.

Ги-ги.

Мав нагоду сьогодні на власні вуха ознайомитися з нашим українським літературним авангардом. Був на конкурсі «КОЛІР», організований громадською організацією «Коло» за підтримки видавництва «Смолоскип».

Враження неоднозначні.

Ну, по-перше, плюс за те, що проводилася ця штука у Києво-Могилянській академії. По-друге, мінус за те, що підвал і холодно. По-третє, ведучому окремий привіт і спасибі за те, що він такий був :).

Тепер щодо самого наповнення. Конкурсанти були людьми екстраординарними і неоднозначними. Окремі особистості типу задекларованої графоманки чи дівчини з багатьма косічками (вже вибачайте, імен якось не пам’ятаю) особисто мені у виступі сподобалися. Але були і такі, що явно переборщували з пафосом, та і шліфована КВНщина була явно ні до чого.

Про самі вірші – жах на 70%. Моє ставлення до крові, м’яса і матюгів у літературі відоме. Крім того, уміння подати це було присутнім не в кожного, а москальською мовою взагалі убили наповал.

Висновки невтішні.

Із позитивних моментів: читання ведучим глядацьких рим на конкурс «буріме» (ржали до німагу, але це вже нелітературно), виступи окремих авторів, читання із залу (до речі, на мінус всьому – ті дві дівчини, які окрім ще мене читали вірші із залу, вразили мене більше, аніж усі конкурсанти разом взяті) і, звісно, гарні і розумні дівчата в «изобилии».

Із негативних моментів: занадто попсовий авангард переважно у всіх авторів, показуха і КВНщина, награність, а в деяких осіб просто-напросто відсутність голосу, москальщина, відхилення від тематики і стилю конкурса (ПРОЗА, а-а-а-а!!!!!), кровавість і м’ясистість текстів, нецензурщина. Можливо, суб’єктивний момент, але у більшості конкурсантів проблеми з вимовою, так і хотілося крикнути «к логопєду, б****!».

Для себе висновок: наступного разу швидше за все просто не йтиму, якщо конкурс буде проводитися так само. Краще вже на читання Спілки письменників.

АЛЕ: все ж таки окреме дякую деяким конкурсант(к)ам, які достойно виглядали, а також баяністу, який на баяні грав «Матрицю».

Збирався сьогодні їхати до Фонду української культури, але чомусь так перехотілося, мабуть що після поїзда, а ще болить спина.

Завтра літературні читання. Збираюся йти.

Нова фотогалерея ТУТ, стара більше не працює. Всі фотки з описами перенесені до нової.

Сьогодні таки дійсно вдалий і насичений день, незважаючи навіть на те, що його успіх перервав дощ.

Відніс збірку до школи, аж у двох екземплярах, для Алли Анатоліївни та для шкільної бібліотеки. Потім відніс ще один примірник до районної бібліотеки. Подзвонивши Олі, домовився з нею зустрітися, у визначений час, ба навіть трохи раніше вона стояла і чекала на мене… Вручив книжку і їй, заодно трохи з нею прогулявся. Завтрашнього дня віддам примірник Наталі Григорівні (класний керівник). Вчора віддав пану Михальчуку, то він був такий вдячний.

Плюс до всього того, поміняв корпус собі на своїй Нокіі. Тепер виглядає як нова.

А це значить, що зима вже наступає.

Вчора додивився «17 мгновений весны». Тішуся з цього.

Створюється нова фотогалерея. Тицяти сюди.

Стара буде поти, поки я не перенесу всі фотки в нову.